Yuriy Biley
Jedną z cech wyróżniających i charakteryzujących twórczość Yuriya Bileya jest skupienie na języku, w szczególności na semantyce. Podchodzi do niej w sposób krytyczny. Wybierane hasła są dla niego nacechowane wielością znaczeń i kontekstów. Pracuje z nimi uwydatniając ich sens bądź podkreślając jego brak. Na swój warsztat bierze zarówno pojedyncze wyrazy, jak i pełne zdania, które stają się hasłami, rodzajem wyodrębnionego przekazu, mocnego komunikatu, będącego dla widza powodem do osobnej refleksji.
„Ojczyzna nasza jest matką wszystkich Polaków” to hasło widniejące na przydrożnej konstrukcji. Nie da się do końca określić lokalizacji pracy, poza tym, że znajdowała się gdzieś w Polsce, na trasie podróży Władysława Hasiora, który był autorem pierwotnej fotografii. W tle widać trakcję elektryczną oraz suszące się składy drewna.
Biley bierze na warsztat pracę Hasiora i przerabia nieznacznie jego hasło. Słowo „Polaków”, zamienia na „Uchodźców”. Odnosi się w ten sposób do tematu polskiej gościnności, która dziś, bardziej niż kiedykolwiek, jest dwuznaczna. Hasło gościnność ulega transformacji - z pojęcia mitycznego do konkretnego elementu codzienności, także w kontekście krytycznym. Nowy rozdział polskiej gościnności zaczął się po 24 lutego 2022 roku, kiedy Rosja ponownie zaatakowała Ukrainę. Polacy, bardziej niż kiedykolwiek otworzyli swoje serca i domy, aby zaopiekować się swoimi sąsiadami. Równocześnie w związku z tzw. „Operacją Śluza” od zeszłego roku na granicy polsko-białoruskiej koczują tysiące uchodźców z krajów bliskiego wschodu, którzy podobnie byli zmuszeni do opuszczenia swojego kraju ze względu na narastające konflikty wojenne. Z politycznych względów nasz kraj nie pozwala im przekroczyć granicy, z kolei wojska białoruskie cały czas próbują wymusić na uchodźcach próbę nielegalnego przedostania się do Polski. Uchodźców i uchodźczynie w obu sytuacjach różni jedynie położenie geograficzne ich krajów pochodzenia. „Ojczyzna nasza jest matką wszystkich Uchodźców” to zarówno stwierdzenie, jak i życzenie, które artysta podkreśla dobitnie tytułem cyklu „Wartość tych słów zależy również od Ciebie”. Stosując konwencję propagandowej nowomowy, odświeżona treść hasła wskazuje na to, że dzisiaj nie tylko słowa, ale także czyny, należą do ogółu i powinny dotyczyć wszystkich bez wyjątku i bez podziałów, które stosuje i wymusza na nas dzisiejsza geopolityka.
Tekst - Marta Czyż
YURIY BILEY – ur. 1988 w Użhorodzie (Zakarpacie, Ukraina). Artysta wizualny i kurator. Od 2015 roku mieszka i pracuje we Wrocławiu. Praktyka artysty skupia się na tematach związanych z doświadczeniem emigracji.
Współzałożyciel i członek Open Group (od 2012), laureat nagrody specjalnej i głównej PinchukArtPrize (2013, 2015, Kijów) oraz uczestnikj wystawy w pawilonie narodowym Ukrainy na 56. Biennale Sztuki i w programie towarzyszącym 57. Biennale Sztuki w Wenecji. W 2019 roku Open Group była kuratorem ukraińskiego pawilonu w ramach 58. Biennale Sztuki w Wenecji. Biley jest także współtwórcą ZA*Grupy, której praktyka opiera się na badaniu tematu doświadczenia migracji do Polski. Jest też kuratorem i współzałożycielem dwóch galerii: Detenpyla – Lwów (od 2011) i NOWY ZŁOTY – Wrocław (od 2019).
Prace artysty znajdują się w kolekcjach Muzeum Sztuki Współczesnej w Chersoniu (Ukraina), Galerii Labirynt w Lublinie, oraz w prywatnych kolekcjach.
Projekt Windows'22
Projekt Windows'22 jest realizowany przez Stowarzyszenie Artystyczne "Otwarta Pracownia" w Lublinie dzięki wsparciu Miasta Lublin.
Partnerem projektu jest centrum Kultury w Lublinie.
DOSTĘPNOŚĆ: Wystawa znajduje się w zakładzie fotograficznym KODAK. Praca jest umieszczona na wysokości wzroku osoby dorosłej, podjazd od ulicy Staszica oraz Deptaku. Przestrzeń jest dostępna bez barier architektonicznych.
W razie szczególnych potrzeb organizatorzy proszą o kontakt pod adresem:
_________
UKR
3 червня запрошуємо на виставку з циклу Windows'22:
ЮРІЙ БІЛЕЙ
"НАША БАТЬКІВЩИНА МАТІР ВСІХ ПОЛЯКІВ"
з серії "Цінність цих слів залежить також від тебе" (2021 – дотепер)
Однією з характерних рис творчості Юрія Білея є робота з мовою, а саме з семантикою. Він підходить до цього критично. Терміни, які він вибирає, характеризуються множинністю значень та контекстів. Працює з ними, підкреслюючи їх значення або відсутність такого. Використовує як окремі слова, так і повні речення, що стають слоганами, свого роду окремим посланням, сильним посланням, що провокує на роздуми.
“Наша Батьківщина матір всіх поляків” – гасло на придорожній конструкції. Повністю визначити місце розташування твору неможливо, хіба що те, що в 70-тих він знаходився десь в Польщі, на маршруті Владислава Хасіора, який був автором оригінальної фотографії. На задньому плані можна побачити електричні тягові і сушильні склади деревини.
Білей бере роботу Хасіора і делікатно переробляє його гасло. Змінює слово “Поляки” на “Біженці”. Таким чином він посилається на тему польської гостинності, яка сьогодні, як ніколи, неоднозначна. Поняття гостинність трансформується – від міфічного поняття до конкретного елемента повсякденного життя, в тому числі і в критичному контексті. Нова глава польської гостинності почалася після 24 лютого 2022 року, коли Росія знову вторглася в Україну. Поляки, як ніколи, відкрили свої серця і домівки, щоб допомогти своїм сусідам. Водночас у зв'язку з так званою “Операцію Шлюз” з минулого року на польсько-білоруському кордоні кочують тисячі біженців з Близького Сходу, які так само були змушені покинути свою країну через наростаючі військові конфлікти. З політичних причин наша країна не дозволяє їм перетинати кордон, в той час як білоруські війська постійно намагаються змусити біженців нелегально потрапити в Польшу. В обох ситуаціях біженці відрізняються тільки географічним розташуванням своїх країн. “Наша Батьківщина матір всіх біженців” – це і ствердження, і побажання, яке художник влучно підкреслює на назві циклу: “Цінність цих слів залежить також від тебе”. Використовуючи конвенції пропагандистського новояза, оновлений зміст гасла вказує на те, що сьогодні не лише слова, а й дії належать до загалу і мають стосуватися всіх без винятку та без поділів, які застосовує та нав'язує нам сьогоднішня геополітика.
текст – Марта Чиж
ЮРІЙ БІЛЕЙ
ЮРІЙ БІЛЕЙ – народився 1988 р. в Ужгороді. Візуальний художник і куратор. З 2015 року живе і працює у Вроцлаві (Польща). У своїй практиці художник звертається до досліджень тем, пов'язаних з досвідом еміграції.
Співзасновник та учасник Відкритої групи (з 2012), володар спеціального та головного призу PinchukArtPrize (2013, 2015, Київ), учасник виставки в Національному павільйоні України на 56-й бієнале та в рамках паралельної програми 57-ї Венеціанської бієнале. А в 2019 році Відкрита група була куратором Національного павільйону України на 58-й Венеційській бієнале. Білей також є співзасновником ZA*Group, (* іноземні художниці та художники, які проживають у Польщі), практика якої базується на дослідженні теми міграції до Польщі. Працює куратором та є співзасновником двох галерей: Detenpyla – Львів (з 2011 року) та НОВИЙ ЗЛОТИЙ (NOWY ZŁOTY) – Вроцлав, Польща (з 2019 року).
Роботи художника знаходяться в колекції Музею сучасного мистецтва в Херсоні, галереї Лабіринт в Любліні (Польща), та в приватних колекціях.
Проект Windows'22 реалізується Мистецьким об'єднанням “Відкрита студія” в Любліні завдяки підтримці міста Люблін, Польща.
Партнером проєкту є "Центр культури" в Любліні.
