З метою надавання послуг на найвищому рівні ми використовуємо файли cookie. Користування веб-сайтом lublin.eu означає, що вони будуть розміщуватися у Вашому пристрої. Ви можете змінити налаштування свого веб-браузера в будь-який момент. Детальнішу інформацію можна знайти у Політиці конфіденційності.
Ванадзор, Вірменія
Назва: Ванадзор
Країна: Вірменія
Дата підписання угоди: 15.08.2017
Різновид угоди: лист про наміри
Рік: 2017
Веб-сайт: https://vanadzor.am/

Ванадзор – це місто, розташоване в північній частині провінції Лоррі, біля з’єднання річок Памбак, Ванадзорігет і Тандзут (басейн Кури). Місто є третім за величиною у Вірменії.

Найдавніші сліди поселення на теренах сьогоднішнього Ванадзору сягають бронзової епохи. Під кінець Х століття ця територія стала частиною Королівства Лоррі. Після завоювання Вірменії сельджуцькими турками, місто отримало назву Каракліс, що в перекладі з турецької означає «Чорна церква». Скоріш за все, ця ім’я походить від чорного каменя, з якого була побудована Церква Пресвятої Богородиці, розташована на сусідньому пагорбі.

В 1801 році цілий регіон став частиної Російської імперії. В 1826, під час персько-російської війни, Каракліс був зруйнований вщент військами Хана Хасана. В 1828 році  росіяни заснували там нове місто для розташування своїх  підрозділів під час російсько-турецької війни (1828-1829). Після жовтневої революції в Росії, на Вірменію зі сходу та  та заходу напали турки. Після того, як вони програли Першу Світову Війну, в 1918 році було встановлено створення Демократичної Республіки Вірменії. У 1920 році Турція зайняла більшу частину її території; частину, що залишилась, більшовики внесли до Радянського Союзу, а вірменська еліта стала жертвою сталінських чисток. Тоді було створено Вірменську РСР, котра 12 березня 1922 року увійшла в склад Закавказької Радянської Республіки і залишалась в ній до 5 грудня 1936 року. Також в цьому часі назва міста була змінена з Каракліс на Кіровакан. Після Другої Світової війни відбувся економічний ріст країни, і Вірменія стала найбагатшою серед республік СРСР. У липні 1990 року Вірменія оголосила свою незалежність, а місто змінило назву на Ванадзор (1992).

Колись місто було великим промисловим центром з потужними хімічними заводами, котрі постраждали під час землетрусу і в кінцевому підсумку розвалились під час розпаду Радянського Союзу. Також тут були заклади, котрі виробляли фільтри для цигарок Malboro, та коли в Україні закрили виробництво сигаретного паперу, бізнес перестав існувати.

Під час землетрусу в 1988 році, Ванадзор було одним з міст, котрі постраждали найбільше.Навіть сьогодні можна побачити результати цієї катастрофи. Особливо це видно в забудові міста з рядами будинків, котрі не відповідають положенню один одного. Тим не менш,Ванадзор зумів зберегти свій шарм. В прекрасному стані знаходиться головна алея міста, Tigran Mec. Центральна вулиця немов кишить розмаїтою кількістю магазинів, банків, також тут знаходиться велика кількасть ресторанів та кав’ярень.

Визначні місця та пам’ятки:

  • Церква Пресвятої Богородиці – була побудована в 1828-1830 роках,  була освячена в 1831 році під час правління царя Миколи І і Католікос всіх Вірмен, Його Святості, Яна ІІІ. В ХІІІ столітті територія сьогоденного Ванадзору була відома під назвою Каракліс, котру він отримав від сельджуцьких турків що означала «чорна церква». Швидше за все, ця назва походить від чорного каменя, з якого була побудована Церква Пресвятої Богородиці, що знаходиться неподалік, котра повстала в ХІІІ столітті. Після того, як церкву було зруйновано в результаті землетрусу в 1826 році, на місці старої побудували нову, а для її будівництва було використано чорне та помаранчеве каміння. Також на церковному подвір’ї можна відшукати хачкари з ХІІІ століття.
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці – побудована в 1895 році, служить невеликій частині православних парафіян міста. Вартий уваги золотий купол храму.
  • Музей Степана Зорьяна – дім-музей, присвячений Степану Зорьяну, вірменському письменнику, перекладачеві та вченому. Творчість цієї видатної людини, народженої в сьогоднішньому Ванадзорі, стосувалась зокрема життя вірменського села, його суспільних проблем та радянізації.
  • Археологічний музер Лоррі-Памбак – музей представляє експонати, що були знайдені у провінції Лоррі. Він поділений на три відділи : археологічний, етнографічний та відділ сучасної історії.
  • Площа Хайка – головна площа міста. Була відкрита в 50-х роках ХХ століття як Площа Кірова, названа на честь більшовицького діяча Сергія Кірова. Пам’ятник Кірову стояв на середині площі до моменту отримання Вірменією незалежності.
  • Ботанічний сад – одне з найгарніших місць, котре варто відвідати не лише в Ванадзорі, а й у всій Вірменії. Будучи заснованим в 1935 році, сад займає площу 12 гектарів та включає в себе понад 600 видів рослин.

Навчання та вища освіта:

  • Ванадзорський Державний Університет ім. Ованеса Туманяна – закладений в 1969 році університет, має наступні факультети: філологічний, історично-географічний, педагогічний, біології та хімії, а такоє фізичний та математичний. В даний час там навчається більш ніж 2400 студентів.
  • Філія Державної Вірменської Політехніки – навчальний заклад з головним відділом в Єревані. Філія в Ванадзорі функціонує з 1959 року, діє в рамках відділу технології, секторної економіки, відділу природничих наук та системи комунікації.
  • Філія Державного Аграрного Університету – навчальний заклад, заснований в 1930 році в Єревані. Філія в Ванадзорі діє від 2004 року.
  • Міжнародний Російсько-Вірменський Університет ім. Мхітара Гоша – закладений в 1995 році університет має наступні факультети: права, адміністрації, іноземних мов, педагогіки та медицини.
  • Ванадзорський Технологічний Центр – (Vanadzor Technology Center, VTC) – науковий центр був відкритий в 2016 році завдяки Фонду-Інкубатору Підприємництва (Enterprise Incubator Foundation), та за підтримкою уряду Вірменії та Світового Банку. Місія центру полягає на перетворенні Ванадзору в регіональний та міжнародний центр високих технологій шляхом створення динамічного середовища, що сприятиме появі нових мість праці, підтримає молодих, талановитих людей та організацій в реалізації бізнес-ідей, які в кінцевому результаті посприяють розвитку даного регіону.

Культура:

  • Центр Культури ім. Шарля Азнавура – центр побудовано на місці попереднього концертного залу, котрий був зруйновани під час землетрусу у 1988 році. Центр складається з головного залу, котрий містить 500 сидячих місць, а також з двох менших зал
  • Державна Галерея Мистецтва в Ванадзорі – галерея повстала в 1974 році, як відділ Державної Вірменської Галереї Мистецтва. Від 1979 року галерея діє як самостійна установа. У фондах галереї знаходяться твори сучасного мистецтва, графіки, різьби і прикладного мистецтва
  • Музей Степана Зорьяна – дім-музей, присвячений Степану Зорьяну, вірменському письменнику, перекладачеві та вченому. Творчість цієї видатної людини, народженої в сьогоднішньому Ванадзорі, стосувалась зокрема життя вірменського села, його суспільних проблем та радянізації
  • Археологічний музей Лоррі-Памбак – музей представляє експонати, що були знайдені у провінції Лоррі. Він поділений на три відділи : археологічний, етнографічний та відділ сучасної історії
  • Театри: камеральний театр «Богем», Ванадзорський Музичний Театр, Ванадзорський Драматичний театр імені Ованеса Абеляна та Ванадзорський Ляльковий Театр

Промисловість:

  • Ванадзор є головним промисловим центром регіону. В місті працює хімічна промисловість (виробництво штучних волокон), машинобудування, харчова, легка (зокрема, текстильна), меблева промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів.

Чи помітили ви, невірну або неактуальну інформацію? Повідомте використовуючи форму наведену нижче.