Вєслав Хшановський народився 20 грудня 1923 року у Варшаві. Під час війни був солдатом Армії Крайової, брав участь у Варшавському Повстанні у складі батальйону «Харнас». У 1945 році закінчив юридичний факультет Ягеллонського Університету. Отримав ступінь професора права. У 1948-1955 роках був ув'язнений комуністичною владою. Вийшовши з в'язниці, він співпрацював зі Стефаном Вишинським. У ті роки він також працював викладачем в Люблінському Католицькому Університеті. У 1980 році він був активним радником «Солідарності». Перед вільними виборами разом із декількома співпрацівниками заснував Християнсько-Національний Союз. У 1994 році став головою партії. Майже весь 1991 рік він обіймав посади Міністра Юстиції та Генерального Прокурора. У Сеймі І скликання займав посаду маршалка Сейму. У 1997-2001 роках був членом Сенату IV скликання, обраний за списком Виборчої Акції "Солідарність" в Люблінському воєводстві. Помер 29 квітня 2012 року у Варшаві.
Почесне громадянство присвоєно Рішенням Люблінської Міської Ради № 1126/XLIV/2010 від 16 вересня 2010 року.